четвер, 16 червня 2011 р.

Дзіргач

Надіюсь, що Пластуни значно доповнять подану інформацію.
З повагою др. Тато
СКОБ!

ДЗІРГАЧ
Одним із перших хто виношував ідею відбудови «Сокола» був Юліан Воробкевич (Дзіргач). Світлини можна побачити за адресою:
https://picasaweb.google.com/o19b45/EgftTE?authkey=Gv1sRgCIuKoO2ziKfOqAE#
Ми з другом Кульбасом часто бували в друга Дзіргача в гостях та вели розмови про відновлювальні роботи на Соколі. Саме в ті часи ми почали створювати наш курінь «Целібат Мурлики».
ПЛАСТОВА ДІЯЛЬНІСТЬ. Вступаючи екстерном до української гімназії в Станіславові, тут же зразу стає пластуном 11-го Юнацького Куріня ім. гетьмана Івана Мазепи. В старшому віці у Львові стає членом 3-го Куріня старших пластунів «Лісові Чорти». Ідеї закладені в Українському Пластовому Уладі - вірність Богові й Україні - були дороговказом протягом всього його життя. За ці переконання в нагороду відвідав тюремні камери львівських «Бригідок». Згодом, після «визволення», йому довелось побувати у віддалених місцях Находки, Магадану…
БУДІВНИЧИЙ. В минулому навчався на будівельному факультеті Данцігської Політехніки та по закінченні студій з дипломом інженера-будівельника повернувся до Львова. Розповів нам про один із цікавих проектів, який йому вдалося зреалізувати в Моршині. Дзіргач був будівельник і намагався розробити деяку документацію та давав багато цінних порад. Саме тоді він заклав нам в душу велич Пластового Єрусалиму.
Усвідомлення того, що в минулому на знаменитій Сокольській світлині Дзіргач знаходився поруч із Романом Шухевичем, зобов′язувало нас із Кульбасом ставитись із трепетом до всіх пропозицій Дзіргача. Після спілкування ми не спішили додому, а багато говорили про цю велику людину і Кульбас сказав мені: «Богдане, він так проникливо подивився мені в очі, коли ішла мова про «Сокіл», я ніколи собі того не прощу, якщо ми не доведемо цю справу до кінця!». В архіві Кульбаса мабуть збереглись нотатки та креслення, виконані Дзіргачем.
ПРОФЕСУРА. Мою увагу привабила світлина 1934 року. На цій світлині - молоді Пластуни Кооперативи Інженерських Робіт. Крім Дзіргача я побачив ще одну знайому особу професора Юрія Величка, котрий в кінці 60-х років викладав мені в Львівській Політехніці теорію матричних числень. На той час це була досить новітня проблематика. На жаль, теперішня молодь дуже багато втрачає, не маючи спілкування із видатними професорами-пластунами, такими як Юрій Величко, Юрій Сітницький, Богдан Гаврилишин, Теодосій Самотулка. Я чимось ототожнював Дзіргача саме з цими професорами.
УСО ПЛАСТ, УНПО ПЛАСТ. Не лише політичні партії, але і Пласт «пережив» процеси розколу на УСО та УНПО Пласт. Друг Юліан дуже переживав ці нездорові процеси. Ми багатократно обговорювали цю проблему. Він вмів зберігати тактовність у взаємовідносинах та спілкуванні. Головне, що він не був категоричним. Лише тепер ми можемо впевнено сказати, що Пласт пішов правильним шляхом. Дзіргач це була людина з когорти великих.
РОДИНА. Часто з нами спілкувалася дружина Дзіргача «Піноккіо», котра неодноразово відвідувала Сокіл та при першій ліпшій нагоді відвідувала нас або запрошувала до себе в гості. Коли Дзіргач відійшов на Вічну Ватру, то я як Булавний Сеніорату взяв участь в похованні разом із своїми новаками. В часописі «Цвіт України» було помилково вказано місце захоронення на Личаківському цвинтарі. В дійсності друг Дзіргач спочиває на одному із приміських цвинтарів Львова.

Друг Тато, травень- 2011 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар