КОНФЕРЕНЦІЯ
Українських пластових організацій
(Виборча Комісія Начального Пластуна)
Австралія — Аргентіна — Великобританія — ЗСА — Канада — Німеччина
Польща — Словаччина — Україна
ЗіерЬеп Згузгка, 10801 Вигг Оак Юау, Вигке, УА 22015 ЦЗА-США (703)25A-2027 (sou.h {703}692-1852 (po6.}; (5711484-6463 (nno6.)
26 жовтня 2009 p.
КОМУ: Головам Головної Пластової Булави та Крайовим Пластовим Старшинам (Крайової Пластової Ради України), усім дійсним пластунам
СПРАВА: Вибір Начального Пластуна
Комісія Вибору Начального Пластуна та Головна Пластова Рада мають велику честь і шану повідомити членство Пласту, що виборами які відбулися від 15 липня до ЗО вересня ц.р. вибрано Начальним Пластуном:
Пл. Сен. Кер. Любомира Романкова, СМ
Комісія та ГПРада вітають ново-обраного Начального Пластуна і бажають йому всього щастя та здоров'я на порозі другого сторіччя пластової організації.
Сильно! Красно! Обережно! Бистро!
пл.сен. Степан Л. Шишка, ОХ
Голова Комісії Вибору Начального Пластуна
//зі згодою//
пл.сен. Юрій Слюсарчук, ЧМ Голова Головної Пластової Ради
пʼятниця, 30 жовтня 2009 р.
середа, 28 жовтня 2009 р.
Робота осередків УПС 2008 - 2009
РОБОТА ОСЕРЕДКІВ 2008-2009
Дорогі подруги та друзі!
У лютому 2010 року відбудеться черговий Крайовий з’їзд УПС, і настав час підбити деякі попередні підсумки. Отже, декілька слів про те, як живе і працює сеніорат в Україні останніми роками.
Не хочеться образити інші осередки праці, але з інформації, яку вдалося отримати найближчим часом, можу сказати, що найактивніше сьогодні працюють осередки УПС у Києві, Івано-Франківську, Львові, Вишгороді, Білгород-Дністровському. Проте сьогодні в Україні спостерігається таке: сеніори активні не так в рамках осередків праці, скільки самі по собі чи в рамках куренів. Наприклад, Львів чисельний на сеніорат, але після смерті друга Романа Дзюпина робота осередку як такого завмерла. Молодші сеніори не збираються на сходини, бо їм нецікаво, а старші не збираються, бо вже безсилі та хворі. Проте молодші сеніори активні в організації свята Першої пластової присяги, станичних і крайових таборів, працюють виховниками.
Подібне і на сході країни, наприклад, у нещодавній Окружній спартакіаді "Турнір срібної шпаги" в Авдіївці Донецької області значну допомогу надали подруги Юлія Хавікова, Кн і Тетяна Переверзєва, Кн. (http://www.plast.org.ua/news?newsid=3916) Інший приклад – новостворений осередок у містечку Білгород-Дністровський, що в Одеській області. Тут 3 сеніори, але вони всі працюють виховниками, організовують регіональні табори та допомагають у організації крайових таборів, напр. табору морського пластування літом 2009 року.
У Київі сеніори молодші за ужгородських, наприклад, але більшість настільки завантажені працею, що їм вдається провести за рік усього 2-3 акції. Наприклад, восени проводили вже двічі (2007, 2008 роки) парашутний вишкіл під Черніговом для юнацтва і старшопластунів; зимою - передача Вифлиємського Вогню; у лютому вшановуємо пластунів, що були розстріляні в Бабиному Ярі під час німецької окупації Київа; весною - участь у Святі весни Київської станиці. А ще - посильна фінансова допомога на потреби новацтва і юнацтва.
Але це, мабуть, так і має бути в сеніораті. Адже так думав і доктор Тисовський-Дрот: «сеніорат це зав’язок нового громадянства, в якому кожна одиниця вміє бути громадянином і собою та жити по пластовому. ...Сеніорат не сліпа юрба, що іде за сильним провідником, але група індивідуалістів, що мають власну думку, але можуть підпорядкуватися провідникові, коли треба перевести якусь корисну акцію.» 1
Мене непокоїть, щоправда, інше. У спілкуванні з сеніорами різного віку я побачив, що частина нашого товариства дійсно розчарована станом суспільства сьогодні, політичною нестабільністю і економічними проблемами. Життя так складається, що багатьом просто треба виживати за 1500-2000 гривень на місяць. Тому й виникають проблеми, що багато сеніорів мусить дбати про свій хліб насущний і відходять від активної громадської роботи у Пласті. Розчарування є, але з ним треба боротися. Молодим теж нелегко. У станицях стало масовим явищем, що молодь виїздить до Київа, Львова інших міст на навчання і працю. А часто і на працю до США, Польщі, Росії. Станиці відчувають брак виховників, у тому числі й сеніорського віку, які би передавали свої вміння і життєвий досвід молодшим. Тому й не дивно, що у Київі може бути багато пластунів з областей, але вони не спішить під знамена Пласту.
На останньому Крайовому з’їзді УПС весною 2008 року ми покладали багато сподівань на приріст сеніорату з числа УСП. Частково сподівання оправдалися, але лише частково. Молодь не квапиться ставати сеніорами. Тут наша булава ще має багато попрацювати.
Інше невелике джерельце Сеніорату – батьки новацтва і юнацтва. Серед них є активні люди, які готові допомагати станицям організаційно та фінансово. Частина навіть їде на вишколи і пробує себе у вихованні за пластовими методиками. Але їх мало, бо більшість таки на праці.
До доброго, що зробила наша булава за минулий, рік варто віднести створення інформаційної сторінки КБ УПС України за адресою http://slovosenioratu.blogspot.com/2009/05/9-10_14.html Тепер справа за активним поширенням інформації про неї серед сеніорів та пластунів загалом.
Виконувач обов’язків крайового булавного УПС пл.сен.пр. Олег Климчук, ЧК
СКОБ!
Дано: 27 жовтня 2009 р.Б. у місті Київі.
1. Пластовий шлях. – 1981. – Ч.1 (64). – С.4–8
P.S. У якості доповнення до статистичного звіту: в Україні передплачують «Пластовий шлях» на 2008 рік 15 сеніорів. Інформація від В. Стебницького на 27 жовтня 2009 року.
Дорогі подруги та друзі!
У лютому 2010 року відбудеться черговий Крайовий з’їзд УПС, і настав час підбити деякі попередні підсумки. Отже, декілька слів про те, як живе і працює сеніорат в Україні останніми роками.
Не хочеться образити інші осередки праці, але з інформації, яку вдалося отримати найближчим часом, можу сказати, що найактивніше сьогодні працюють осередки УПС у Києві, Івано-Франківську, Львові, Вишгороді, Білгород-Дністровському. Проте сьогодні в Україні спостерігається таке: сеніори активні не так в рамках осередків праці, скільки самі по собі чи в рамках куренів. Наприклад, Львів чисельний на сеніорат, але після смерті друга Романа Дзюпина робота осередку як такого завмерла. Молодші сеніори не збираються на сходини, бо їм нецікаво, а старші не збираються, бо вже безсилі та хворі. Проте молодші сеніори активні в організації свята Першої пластової присяги, станичних і крайових таборів, працюють виховниками.
Подібне і на сході країни, наприклад, у нещодавній Окружній спартакіаді "Турнір срібної шпаги" в Авдіївці Донецької області значну допомогу надали подруги Юлія Хавікова, Кн і Тетяна Переверзєва, Кн. (http://www.plast.org.ua/news?newsid=3916) Інший приклад – новостворений осередок у містечку Білгород-Дністровський, що в Одеській області. Тут 3 сеніори, але вони всі працюють виховниками, організовують регіональні табори та допомагають у організації крайових таборів, напр. табору морського пластування літом 2009 року.
У Київі сеніори молодші за ужгородських, наприклад, але більшість настільки завантажені працею, що їм вдається провести за рік усього 2-3 акції. Наприклад, восени проводили вже двічі (2007, 2008 роки) парашутний вишкіл під Черніговом для юнацтва і старшопластунів; зимою - передача Вифлиємського Вогню; у лютому вшановуємо пластунів, що були розстріляні в Бабиному Ярі під час німецької окупації Київа; весною - участь у Святі весни Київської станиці. А ще - посильна фінансова допомога на потреби новацтва і юнацтва.
Але це, мабуть, так і має бути в сеніораті. Адже так думав і доктор Тисовський-Дрот: «сеніорат це зав’язок нового громадянства, в якому кожна одиниця вміє бути громадянином і собою та жити по пластовому. ...Сеніорат не сліпа юрба, що іде за сильним провідником, але група індивідуалістів, що мають власну думку, але можуть підпорядкуватися провідникові, коли треба перевести якусь корисну акцію.» 1
Мене непокоїть, щоправда, інше. У спілкуванні з сеніорами різного віку я побачив, що частина нашого товариства дійсно розчарована станом суспільства сьогодні, політичною нестабільністю і економічними проблемами. Життя так складається, що багатьом просто треба виживати за 1500-2000 гривень на місяць. Тому й виникають проблеми, що багато сеніорів мусить дбати про свій хліб насущний і відходять від активної громадської роботи у Пласті. Розчарування є, але з ним треба боротися. Молодим теж нелегко. У станицях стало масовим явищем, що молодь виїздить до Київа, Львова інших міст на навчання і працю. А часто і на працю до США, Польщі, Росії. Станиці відчувають брак виховників, у тому числі й сеніорського віку, які би передавали свої вміння і життєвий досвід молодшим. Тому й не дивно, що у Київі може бути багато пластунів з областей, але вони не спішить під знамена Пласту.
На останньому Крайовому з’їзді УПС весною 2008 року ми покладали багато сподівань на приріст сеніорату з числа УСП. Частково сподівання оправдалися, але лише частково. Молодь не квапиться ставати сеніорами. Тут наша булава ще має багато попрацювати.
Інше невелике джерельце Сеніорату – батьки новацтва і юнацтва. Серед них є активні люди, які готові допомагати станицям організаційно та фінансово. Частина навіть їде на вишколи і пробує себе у вихованні за пластовими методиками. Але їх мало, бо більшість таки на праці.
До доброго, що зробила наша булава за минулий, рік варто віднести створення інформаційної сторінки КБ УПС України за адресою http://slovosenioratu.blogspot.com/2009/05/9-10_14.html Тепер справа за активним поширенням інформації про неї серед сеніорів та пластунів загалом.
Виконувач обов’язків крайового булавного УПС пл.сен.пр. Олег Климчук, ЧК
СКОБ!
Дано: 27 жовтня 2009 р.Б. у місті Київі.
1. Пластовий шлях. – 1981. – Ч.1 (64). – С.4–8
P.S. У якості доповнення до статистичного звіту: в Україні передплачують «Пластовий шлях» на 2008 рік 15 сеніорів. Інформація від В. Стебницького на 27 жовтня 2009 року.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
