Слово сеніорату, ч.6, січень 2006 р.Б.

ч.6, січень 2006 р.Б.
Слово сеніорату
Видання Булави Крайового булавного УПС
Спеціяльний випуск до 9 Крайового з"їзду УПС

Слово булавного....................................... 1.
Привітання Булави Головного Булавного УПС............. 2.
Витяг з протоколу засідання КПР ч. 18 від 24.12.05... 3
Сеніорська присяга, Кодекс сеніора, проби УПС......... 3.
Декілька завваг про конечність відновлення проб УПС... 6.
Проект проб УПС зі змінами та доповненнями............ 7.
Проект пластового сеніорського кодексу................ 9.
Нормативи ВФВ для УПС................................. 10.
Вишкільний сеніорський табір "ВиСоТа"................. 13.
Позиція друга Юрка Гладкого ......................... 13..

Дорогі друзі та подруги!
Менше, як за тиждень ми зберемося на черговий, 9-ий Крайовий З’їзд УПС.
Звичайно ж, будуть звіти і аналіз виконання резолюцій попереднього З’їзду, ухвалених весною 2004 року.
Але завжди залишаються питання, які не охоплять жодні резолюції, і які не обговориш до кінця на жодному вишколі, зустрічі, семінарі чи таборі. Ці запитання живуть разом з нами, а відповіді, що ми шукаємо на них, формують наше єство громадянина, пластуна і просто людини цього світу. До цих, так званих «світоглядних» тем, належать особисте відношення кожного пластуна до своєї організації, значення пластової присяги, роль сеніора в українському суспільстві і багато інших.

Улад Пластового Сеніорату довів за останній час, що він є. Ми, щоправда, не такі дієві та організовані, як нам хочеться. Ми не змогли зібратися на єдиний крайовий сеніорський табір, і пропустили нагоду ще раз подивитися на себе збоку, поміркувати над шляхами нашого розвитку. Нам бракує активності у громадському житті України. А тут способів допомогти країні дуже багато, і не в останню чергу через заснування нових неурядових громадських організацій, у яких можна використати методи керівництва і засоби роботи з Пласту. Сеніори могли б, наприклад, працювати з соціально незахищеними дітьми - навчали би їх, виховували, впливали на батьків та місцеві громади, готуючи цим самим підвалини місцевого самоврядування. Деякі осередки та станиці вже мають певний досвід у цьому, але більше про це можна дізнатися, співпрацюючи, напр. з Представництвом ЄК в Україні або іншими міжнародними організаціями. Ми просто не змогли виділити людей для цієї роботи. А зі свого досвіду, я знаю, що можливості там гарні – і самому навчитися, і своїм досвідом поділитися.

Булава визнає, що сеніорат України недостатньо працював останніми роками над розвитком пластприяту, а тут ми могли б зробити більше, ніж інші улади. Нам простіше налагодити стосунки з батьками новаків чи юнаків, ніж скажімо, виховникам, які старшопластуни чи юнаки. Ми не використали – з різних причин – можливості залучення до роботи на користь організації та країни наші зв’язки з діаспорними і вітчизняними політиками та підприємцями.

Ще одне непросте питання – наша єдність. Звичайно ж, ми дуже різноманітні за своїми уподобаннями. Але сьогодні, на мою думку, завданням уладу є стати одиницею, яка об’єднає нас однією ціллю. Наше завдання не просто допомагати і творити новий люд. Наше завдання – самим змінитися, але залишатися при цьому прикладом для молодших уладів. Нам треба в ідеалі випереджати молодь у деяких питаннях. Чи можемо ми це робити? Серед нас має бути більше виховників, більше громадських діячів, більше знавців своєї справи, одним словом – більше провідників. Давайте гуртом подумаємо над цим під час З’їзду і дамо вірні настанови новому проводу УПС.
СКОБ!
Олег Климчук, ЧК
Булавний КБ УПС
Київ, 25 січня 2006 р.Б.
..............................................................

Головний Булавний УПС
20 грудня, 2005

До: Крайових Булавних і Курінних УПС
Дорогі Подруги і Друзі!
З Різдвом Христовим
Та з Новим Роком
Щирі побажання
Кріпкого здоров'я,
Багато щастя,
Чистої води в криниці,
В полі ярої пшениці,
Хліба-солі на столі,
І погоди на душі.
Христос ся раждає!

Члени Булави Головного Булавного УПС вітають Вас з народженням Дитятка Божого і Новим Роком 2006. Бажаємо Вам і всім пластунам у світі всіх Божих благ і ласк, багато наснаги до пластової і громадської праці, на щастя і на многії літа!

СКОБ!

Юрій Кузьмович, Роман Барановський, Мира Ганкевич, Лев Голубець, Дора Горбачевська, Христина Ковч, Юрій Мончак, В'ячеслав Стебницький

...............................................................

Витяг з протоколу засідання КПР ч. 18
від 24.12.05.
(м. Львів. Вул. Винниченка, 6)

Присутні:
члени КПР: О. Сич, І.Смик, Л.Захарчишин, З.Багнюк, І.Гірна
запрошені: К.Жук,
гості: ст.пл. гетьм. вірл. Оля Герус, ЧоК
секретар: О. Фур.

Точка 7. Справи УПС.
К.Жук, член Булави КБ УПС представив питання.
Прийняти в дійсні члени та дати дозвіл на заприсяження:
7.1
пл.сен. прих. Олену Власко, станиця Ічня, 1965р.н. В Пласті від 2000 року. РОВ 161. Сестричка рою.Рекомендують: пл.сен. К.Жук, пл.сен. В.Власко, пл.сен. О.Климчук.
7.2.
пл.сен. прих. Василя Карпенку, ВБ, станиця Вишгород, 1956р.н., КВВ УПЮ ч. 74. Осередковий УПС. Рекомендують: пл.сен. пр. С. Прудо, ДК, пл.сен.пр. В.Новак, ВБ, пл.сен. пр. Ю.Гладкий, ВБ
Вирішили: прийняти до УПС та дати дозвіл на заприсяження пл.сен. прих Олені Власко та пл. сен. прих. Василю Карпенку.
Голосування: 5- „за”, 0 - „проти”, - „утрималось”.
...............................................................
Дорогі подруги й друзі!
Нижче подаємо матеріали щодо відновлення сеніорської присяги, кодексу сеніора та сеніорських проб, котрі обговорюватимуться на з’їзді.
Всі вищезазначені точки існували в наших додатках до Правильника УПС до 1994 року.
Із прийняттям нині діючого Правильника УПС ніде не було дано роз’яснень щодо проб УПС.
СЕНЬЙОРСЬКА ВАТРА Ч.4/17 листопад 1958 р.
Правильник УПС у дальшому передбачає, що Головний Булавний УПС у порозумінні з Головною Пластовою Булавою видасть додаткові постанови щодо:
а/ відновлення Пластової Присяги в УПС;
б/ вимог на окремі ступені і способу стверджування виконання тих вимог;
в/ однострою і відзнак для членів УПС;
г/ форми способу наділювання і ношення відзначень в УПС;
ґ/ інтерпретації Пластового Закону, відповідно поглибленої і пристосованої до сеніорських завдань і віку.
Виконуючи 20 статтю Правильника. УПС уступ І і 2, Булава УПС, після затвердження Головною Пластовою Булавою, видала 20 грудня 1956 р. такі постанови:

А. ПОСТАНОВА про ВІДНОВЛЕННЯ ПРИСЯГИ в УПС.
ПОВНОПРАВНИМИ ЧЛЕНАМ УПС НА ОСНОВІ ПРАВИЛЬНА УПС Є ТІЛЬКИ СЕНЬЙОРИ ПРАЦІ
Сеньйори праці, що прийняті до УПС на основі правильника УПС стаття 2, та всі ті, які згідно з вимогами проб на сеньйора праці одержали від Крайової Пластової Старшини іменування на ступінь сеньйора праці, мають зложити відновлення пластової ПРИСЯГИ. Відновлення пластової присяги проводить в основі Провід УПС /ОП УПС/ Курінна Команда Куреня УПС або вищі органи УПС, за прийнятим у Пласті церемоніялом на ширших сходинах ОП УПС або Куреня УПС, на національний прапор.
Текст присяги для тих, які вже колись складали пластову присягу в УПЮ чи в УСП, такий:
„Я........../ім'я і прізвище/, як зріла вже людина, вступаючи як організований член УПС у широке громадське життя, зміцнюю оцим свою пластову юнацьку присягу та присягаюсь своєю честю, що далі робитиму все, що лише в моїй силі, щоб бути вірним Богові і Україні, помагати другим, коритися Пластовому Законові і слухатись Пластової Влади, так мені Боже допоможи”.
Ті сеньйори праці, що ще не складали присяги в Пласті, складають присягу за тим самим текстом, пропускаючи слова: "зміцнюю оцим свою юнацьку присягу та...".
Органи УПС, що переводили відновлення присяги для сеньйорів праці, складають протокол у двох примірниках і пересилають його Крайовому Голові УПС. Один примірник протоколу Крайовий Голова УПС пересилає Головному Булавному УПС.

Ч.1/22 Сеніорська Ватра1962
Черга ч. 2/62.
ПЛАСТОВИЙ СЕНЬЙОРСЬКИЙ КОДЕКС
Правильник У.П.С., який обов'язує від 1-го серпня 1955, уповноважує Голову У.П.С. в статті 20, точ. 2.а.: видавати постанови щодо "інтерпретації Пластового Закону, відповідно поглибленої і пристосованої до .сеніорських завдань і віку".
Проект такого Пластового Закону для У.П.С. виготовив був на ІІ-ге К.У.П.О. пл.сен.кер. В.Савчак, даючи йому назву "Сеніорський Кодекс". Цей "Кодекс", одначе, не був прийнятий а II-ге К.У.П.О. в 1958 р», в резолюції ч. о. наложила на Головну Булаву У.П.С. обов'язок випрацювати "засади і напрямні пластової постави /поведінки/ членів ЗГ.П.С. /"Сеніорський Кодекс"/ і передати його на схвалення найближчій Великій Раді".
Виповнюючи цей обов'язок, Головна Булава У.П.С. випрацювала проект такого Кодексу, розіслала його текст Крайовим Булавам У.П.С. і Проводам Куренів У.П.С. під розгляд, а опісля обговорила його на Конференції для справ У.П.С, 2-3 вересня 1961 в Клівленді. Назагал оцінка того проекту Кодексу була позитивна, включно з такими компетентними голосами, як: Основоположника Пласту, ДРОТА, Начального Пластуна, Сірого Лева, Крайової Булави У.П.С. в Австралії і в Канаді. Крайова Булава в З.Д.А. предложила свій власний проект /Кр. Реф. Організації, пл.сен. М. Костко/, майже ідентичний щодо змісту, але з дещо зміненим порядком і підходом. Бракує голосів з Англії, Арґентіни і Німеччини. На Конференції були, одначе, теж деякі критичні голоси, які не погоджувалися з поодинокими точками нашого проекту, або взагалі оспорювали його доцільність.
Взявши до уваги думки висловлені на Конференції та переслані нам на письмі, ми виправили наш проект Кодексу і оцим передаємо під розвагу загалові Членства У.П.С., щоб кожний сеньйор мав можливість зайняти до нього становище ще заки предложимо його Великій Раді.
Зауваження просимо прислати нам на письмі до 31-го березня 1962.


Проект Пластового Сеньйорського Кодексу
Пластові сеньйори, об'єднані в Українському Пластовому Сеньйораті /У.П.С./, - це зрілі громадяни з-правила виховуванні в Пласті на засадах Пластового Закону й Трьох Головних Обов’язків пластуна, які й залишаються основою всіх їхніх життєвих виявів.
Приналежність до У.П.С. зобов'язує кожного пластового сеньйора сповняти такі обов'язки:
І.БУТИ РЕЛІГІЙНИМ:
1.Бути добрим членом своєї Церкви.
2.Бути практикуючим християнином.
3.Зберігати християнський дух у своїй родині.
4.Дбати про релігійне виховання своїх дітей.
5.Респектувати засади християнської етики й моралі у всіх своїх вчинках.
II.БУТИ ГУМАННИМ:
1.Плекати загальнолюдські ідеали.
2.Активно любити ближнього й служити поміччю потребуючим.
З.Бути вирозумілим і толерантним та оминати ненависть і гнів.
III.ПРОЯВЛЯТИ ПРАВДИВИЙ ПАТРІОТИЗМ; зберігаючи лояльність супроти країни яка прийняла його під свою опіку:
1.Брати участь у багатогранному житті української спільноти та громадсько активно працювати в міру своєї спроможности.
2.Жертвувати на загальнонаціональні цілі.
3.Старатися вщепити в українську спільноту пластові ідеї.
4.У громадському житті виказувати толерантність для чужих переконань і вміти піднятися понад групові й партійні інтереси та об'єднуватися з другими для справ вищого порядку.
5.Боронити словом і ділом свою батьківщину й ніколи її не відрікатися.
IV.БУТИ ЗДИСЦИПЛІНОВАНИМ ЧЛЕНОМ ПЛАСТУ:
І.Мати упорядковану організаційну приналежність.
2.Шанувати авторитет свого пластового проводу і йому підпорядковуватися .
3.Точно вив'язуватися з пластових фінансових обов'язків: членських внесків та інших оподаткувань, як теж жертвувати на окремі пластові цілі.
4.Держати зв'язок зо своєю організаційною клітиною і не пропускати її занять без належного виправдання.
5.Працювати для Пласту у виховній, адміністраційній, видавничій чи іншій допоміжній ділянці.
6.Служити всюди прикладом своєю пластовою поставою, а зокрема:
А.Безумовно не пити алкогольних напоїв ані не курити
тютюнових виробів у таких обставинах:
а. на пості пластового виховника,
б. у пластовому однострої,
в. у пластових приміщеннях,
г. під час пластових занять,
Ґ. На пластових імпрезах.
Б. Здержуватись від пиття алкоголю і курення тютюну:
а. всюди, де можна дати злий приклад пластовій молоді,
б. всюди, де це може принести неславу Пластові.
V.ПІКЛУВАТИСЯ СВОЄЮ РІДНЕЮ, основною клітиною спільноти:
І.Бути прикладним християнським чоловіком /жінкою/ і дбати про гарні упорядковані відносини в своїй сім'ї.
2.Бути добрим батьком /матір'ю/ і дбати про виховання своїх дітей у пластовому дусі та про їхню належну освіту.
3.Дбати про матеріяльне забезпечення своєї рідні.
VI.ДЕРЖАТИ СЕБЕ ПІД КОЖНИМ ОГЛЯДОМ ЯКНАЙКРАЩЕ, щоб могти бути якнайбільш корисним для других, і тому:
1.Зберігати високі принципи и плекати цінні чесноти:
а. мати вкорінені засади моралі й у висліді бути прикладом морального життя,
б. не допускатися протизаконних вчинків,
в. заховувати погоду духа й зрівноваженість і ніколи не попадати в зневіру,
2.Дбати про своє фізичне здоров'я й фізичну справність основу духової сили, отже перестерігати основ гігієни й вести здоровий природний спосіб життя.
3.Плекати свій ум: поглиблювати й доповняти своє, в першу
чергу фахове, знання і вміння.
4.Виповняти совісно свою працю, фахову, заробіткову чи й іншу.
...............................................................
Проби УПС
Верховна Пластова Команда
Ч.442/19. През.
Скм.
Обіжник Ч. 30/19 (1930 р.Б.)
Вимоги на ступіні Пластунів-сеніорів:
1.Сеніор
1. Знання цілого устрою УПУ і пл. приписів і розпорядків.
2. Знання ідеології УПУ.
3. Знання відношення УПУ до міжнародного Скавт. Союза його історичного розвою.
4. Не курення тютюну і не пиття алкоголю виразним покликанням на УПУ.
5. Перестеріганням Пл. Закону у всіх обставинах життя.
6. Чинна поміч в одній з ділянок УПУ.
7. Передплачування Української преси.
8. Виголошення прилюдного реферату на Пл. теми, на основі на основі пл. літератури і згідно з Укр. Пл. ідеологією.
9. Зложення заяви Пл. Сеніора приписи і розпорядки, та зміною назви Скавтмастер на Пл. Сеніор.
2. Сеніор Скавтмастер.
1. Теоретичне і практичне засвоєння усіх трьох іспитів Юнацького Пл. Уладу з відбуттям вимаганого Пл. Табору.
2. Докладне питання в основних творах Пл. літератури.
3. Теренові вправи ( уміти вести і укладати)
4. Практичне і теоретичне знання мандрівного спорту.
5. Корисна опінія Укр. Пл. Проводу.
6. П’ятилітня бездоганна чинна служба в УПУ.
7. Практичне і теоретичне знання двох комунікаційних спортів.
8. Вмілість, що дає змогу заробітку поза своїм знанням і виховну користь в УПУ.
3. Сеніор – Начальний Скавтмастер.
1. Корисна опінія Укр. Пл. Проводу.
2. Десятилітня чинна служба в УПУ.
3. Доказ вмілості виховувати Пластуна на основі досвіду і психології дитини.
4. Знання мов: польської, російської або одної з мов: німецької, англійської або французької (в слові і письмі)
5. Теорія фізичного виховання
6. Відбуття трьох Пл.. Таборів: а) як інструктор в Пл. таб. , б) як комендант Пл.. Таб., в) як інструктор або як комендант інструкторських таборів.
7. Відбуття чотирьох краєзнавчих прогульок в чотири фізеогеографічні области України і предложення звітів.
8. Теоретичне знання областей де відбув прогульки з узглядненням відносної літератури.
9. Відбуття дводенної Пл. водної прогульки на веслярській або вітрильній лодці на більшій ріці.
10. Відбуття шоферського курсу.
Верховна Пластова Команда,
Одержують всі частини УПУ.
За згідність:
Антін Івахнюк в. р.
о. Секретар
( мова оригіналу збережена)

Декілька завваг про конечність відновлення сеніорських проб
• У часі відродження Пласту в Україні з 1989 року частина громадянства, яке стало пластунами, у своєму житті не були виховані в новацтві чи юнацтві, частина стала одразу старшими пластунами, а частина одразу сеніорами у відповідності до свого віку, за малим винятком Станиці Київ, де осередок старшопластунсько-сеніорського віку зобов’язався до складення Пластової Присяги виконати хоча б першу юнацьку пробу.
• Улад пластунів сеніорів є по своїй суті четвертим самовиховним уладом Пласту, тобто завершальним етапом пластування, а не об’єднанням „пенсіонерів” та тих, які лише платять вкладку. І якщо пластуни сеніори 30-х років розробили для себе проби, так само як ці проби існували у повоєнний час, то чому ми маємо від того відмовлятися?
• Люди, які прийшли до Пласту вже у віці сеніора, або ж перейшли до Уладу зі старшого пластунства не повинні бути окраденими відсутністю самовиховної методи, обмежуючи себе лише вишколами ВППП, УПЮ,УПН чи іншими тренінгами. Сеніор прихильник мусить знати той мінімум, який вбирає в себе три юнацькі проби, а отже скласти їх, щоб стати сеніором - праці. Для цього йому, згідно Правильника УПС, відводиться термін 2 роки.
• Якщо цього не зробити, то ми, не володіючи навичками пластуна–юнака, не матимемо морального права бути прикладом у вихованні.
• Відновлення проб не дасть можливости потрапляти до уладу випадковим людям, які не бажають працювати над собою, або ж уважають, що той мінімум юначих проб вже не для них, або ж вони такі вже досвідчені, що можуть обійтися без них обмежуючи свою діяльність адмініструванням у Пласті, „правом” голосу в Станицях та з’їздах , або ж у виховному секторі, де часом доходячи до своєї „планки” вже не в змозі дати більше юнацтву за браком власного практичного пластування.
• Ситуацію в українській діяспорі слід розрізняти від обставин в Україні. В діяспорі сеніори, як правило, виховані в попередніх уладах і процес їх самовиховання відбувався природним шляхом. Ситуація в Україні з сеніорами інакша й потребує негайних змін для того, щоб підготувати здорове підґрунтя для тих, хто через 7-10 років увіллється до нашого Уладу, виховавшись у новацтві, юнацтві та УСП.

Щоб здійснити вищесказане, пропонуємо взяти участь у 9 Крайовому з’їзді сеніорату й обговорити підготовлені проекти. Нижче пропонуємо Проект Проб УПС зі змінами та доповненнями, запропонованими учасниками сеніорських зустрічей у Вишгороді.

Проект Проб УПС зі змінами та доповненнями.

Перша проба УПС на здобуття ступеня "пластун сеніор праці", вона ж Програма пробного часу для пластунів сеніорів прихильників.

Пластун сеніор праці повинен:

Знати
1. Цілий устрій Пласту, Пластовий Закон, Кодекс Чести Сеніора та Правильник УПС.
2. Ідеологію, історію Пласту, основи скавтової та пластової метод виховання. (Докладно знати твори пластової літератури: „Життя в Пласті”, ”Скавтінг для хлопців”, „Посібник Зв’язкового”, „Велика Гра”, „Основи Скавтової методи”).
3. Історію взаємостосунків Пласту з міжнародним Скавтовим Бюро, їх історичного розвою та сьогодення.
4. Особливості спеціальної підготовки керівника спортивно-оздоровчих туристичних мандрівок (психологічні аспекти безпеки в туризмі, психологічна підготовка до туристичної мандрівки
Вміти:

1. Переводити й укладати теренові вправи,
2. Володіти теоретико-методичними основами організації спортивно-оздоровчого туризму
3. Вести польовий щоденник: основні прийоми і правила його ведення, використання замальовок, абрисів, кроків, способи зображення окремих елементів ландшафту).


Мати:
1. Зараховані вишколи:
ВППП (Вишкіл Попередньої Пластової Підготовки, затверджений булавою КБ УПС);
вишкіл виховників УПН або УПЮ – на вибір.
Вишкільний Сеніорський Табір „Висота”;
один з курсів „Школи Сеніора” в ділянці адміністрування (управління персоналом в громадській організації, стратегічному плануванні, розвиткові громади, “PR”, маркетингові та залученні ресурсів, вирішенні конфліктів, фінансовий менеджмент).
2. Теоретичні і практичні знання і вміння всіх трьох етапів УПЮ.
3. Відзнаку фізичної вправності УПС.
4. Фінансове самозабезпечення на виховну користь Пласту.
5. Позитивну рекомендацію проводу ОП УПС, куреня УПС на ступінь "пластун сеніор праці".
6. Свій докладний життєпис.
7. Реферат на тему: „Чому я прийшов до Пласту, як я бачу себе в ньому” на основі пластової літератури та згідно з Пластовою ідеологією.

Здійснювати/дотримуватися:
1.Не курити тютюну, не пити алкоголю та не вживати наркотичних речовин виразним посиланням на приналежність до Пласту.
2.Дотримуватися Пластового Закону у всіх обставинах життя.
3.Успішно здійснювати доручену Проводом Осередку Праці, чи Куреня, роботу в одній з ділянок УПС впродовж двох років
4.Передплачувати Пластову пресу („Слово Сеніорату”, „Пластовий Шлях”)
5.Зробити добровільний внесок в розмірі, який визначається Булавою УПС.
6.Поширювати інформацію про Пласт у своєму середовищі (громаді).
7. Бути дієвим інструктором, в одному з уладів УПН, УПЮ, УСП, УПС


Друга проба УПС на здобуття ступеня "пластун сеніор довір’я"
Пластун сеніор довіри (Скавтмайстер) повинен:

Знати:
1. Основи менеджменту управління персоналом в громадській організації, стратегічному плануванні, розвиткові громади, “PR”, маркетингові та залученні ресурсів, вирішенні конфліктів.
2. Організацію й управління одного з мандрівних (пішого, гірського, велосипедного, лижного, водного) видів туризму.
3. Фактори небезпеки виникнення екстремальних ситуацій на мандрівці чи таборі, психологічний аспект екстремальних ситуацій і катастроф, основні правила поведінки в екстремальних ситуаціях та їх подоланні.

Мати:
1. Зараховані три пластові табори:
як інструктор пластового табору;
як комендант пластового табору;
як інструктор або як комендант інструкторських таборів.
2. Один із ступенів на спеціалізованому сеніорському таборі „Сеніорська Академія”.
3. Позитивну рекомендацію проводу ОП УПС, куреня УПС на ступінь "пластун сеніор довір’я".
4. 10 років безперервної пластової вислуги з урахуванням перебування у попередніх уладах, з них не менше 4 років на ступені "пластун сеніор праці".
5. Ступінь в Кадрі виховників УПН або УПЮ – на вибір.
6. Відзнаку фізичної вправности УПС або спортивний розряд в одному із видів спорту (туризмі).
7. Мати Вмілість Фізичної Вправности (ВФВ) для свого віку або спортивний ступінь в одному із видів спорту (туризмі).

Здійснювати/дотримуватися:
1.Не курити тютюну, не пити алкоголю та не вживати наркотичних речовин виразним посиланням на приналежність до Пласту.
2.Дотримуватися Пластового Закону у всіх обставинах життя.
3. Написати (розробити) наукову чи методичну працю на тему: „Виховання у Пласті”(якщо така праця ще не була ним написана, наприклад, улади можуть звернутися до сеніорів з проханням розробити методичку чи брошуру з географії, історії, спорту та ін.)
4. Зробити добровільний внесок в розмірі, який визначається булавою КБ УПС.

Третя проба на здобуття ступеня сеніора керівництва.
Пластун сеніор керівництва (Начальний Скавтмайстер) повинен:
Знати:
1.Теорію фізичного виховання, тримати себе в належній фізичній формі відповідно до віку.
2.Одну з іноземних мов: німецьку, англійську або французьку (в слові і письмі).
Мати:
1. Позитивну рекомендацію Проводу УПС щодо кандидата на ступінь пластуна сеніора керівництва, двадцятилітню чинну службу в УПС у ступені сеніора довір`я.
2. Ґрунтовні методичні чи наукові публікації на теми: виховання, ідеології Пласту та Скавтінга, або в царинах гуманітарної, природничої, суспільної наук.

Здійснювати/дотримуватися:

1.Не курити тютюну, не пити алкоголю та не вживати наркотичних речовин виразним посиланням на приналежність до Пласту.
2.Дотримуватися Пластового Закону у всіх обставинах життя.
3.Краєзнавчу мандрівку в одну з фізеогеографічних областей України й подати детальний опис про цю територію: етнічний склад населення, ландшафт, флору і фауну, корисні копалини, історію, релігію, звичаї й традиції та стан життя населення.
4.Дводенну пластову мандрівку на вибір.
5.Зробити добровільний внесок в розмірі, який визначається Булавою УПС.

Проект Пластового Сеніорського Кодексу

Уклав пл.сен. Володимир Скоробський після надходження пропозицій ( див. „Слово Сеніорату” Ч.2, січень, 2005 р.Б.)

Пластові сеніори, об'єднані в Українському Пластовому Сеньйораті /У.П.С./, - це зрілі громадяни з-правила виховуванні в Пласті на засадах Пластового Закону й Трьох Головних Обов’язків пластуна, які й залишаються основою всіх їхніх життєвих виявів.
Приналежність до У.П.С. зобов'язує кожного пластового сеніора виконувати такі обов'язки:

І.БУТИ РЕЛІГІЙНИМ:
1. Бути практикуючим християнином добрим членом Христової Апостольської Церкви.
3. Бути взірцевим християнським чоловіком /жінкою/ і дбати про гарні упорядковані відносини в своїй родині.
4. Дбати про про релігійне виховання своїх дітей у пластовому дусі, дбати про їхню належну освіту.
5.Послуговуватися засадами християнської етики й моралі у всіх своїх вчинках.
7.Любити ближнього, як самого себе, й служити поміччю потребуючим.

II.ПРОЯВЛЯТИ ПРАВДИВИЙ ПАТРІОТИЗМ:
1.Брати участь у багатогранному житті української спільноти та громадсько активно працювати в міру своєї спроможности.
2.Жертвувати на загальнонаціональні цілі своїм часом, силами, достатками.
3.Ширити в українській спільноті пластові ідеї – вірности,чести, обов`язку, чесної гри, єдности.
4.У громадському житті виказувати толерантність для чужих переконань і вміти піднятися понад групові й партійні інтереси та об'єднуватися з другими для справ вищого порядку.
5.Боронити словом і ділом свою Батьківщину й ніколи її не відрікатися.

ІІІ.ТРИМАТИ СЕБЕ ПІД КОЖНИМ ОГЛЯДОМ ЯКНАЙКРАЩЕ, щоб могти бути якнайбільш корисним для інших, і тому:
1.Зберігати високі принципи й плекати цінні чесноти:
а. мати вкорінені засади моралі й у висліді бути прикладом морального життя,
б. не допускатися протизаконних вчинків,
в. Плекати свою духовну зрівноваженість і ніколи не попадати в зневіру,
2.Дбати про своє фізичне здоров'я й фізичну справність основу духовної сили, отже дотримуватись основ гігієни й вести здоровий природний тверезий спосіб життя не курити тютюну, не вживати наркотиків та бути вільним від інших налогів.
4.Плекати свій розум: поглиблювати й доповняти своє, в першу чергу фахове, знання і вміння.
5.Виконувати совісно свою працю, фахову, заробіткову чи й іншу.

IV.БУТИ ЗДИСЦИПЛІНОВАНИМ ЧЛЕНОМ ПЛАСТУ:
І.Мати упорядковану організаційну приналежність в УПС (Осередку Праці чи Курені, при Станиці в Краї).
2.Шанувати авторитет свого пластового проводу і йому коритися .
3.Точно вив'язуватися з пластових фінансових обов'язків: членських внесків та інших оподаткувань, як теж жертвувати на окремі пластові цілі.
4.Утримувати зв'язок зі своєю організаційною клітиною і не пропускати її занять без належного виправдання.
5.Працювати для Пласту у виховній, адміністраційній, видавничій чи іншій допоміжній ділянці.
6.Служити всюди прикладом своєю пластовою поставою: ні в жодному разі не спричинитися до знеславлення доброго імені Пласту неприпустимою поведінкою в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, куріння тютюну, втраті контролю над собою .
................................................................
Нормативи ВФВ (Вмілости Фізичної Вправности) для Уладу Пластунів Сеніорів
Варіянт 1
Пропозиції щодо введення спрощеного тесту визначення ступеня фізичної готовности з 3-х вправ:
1. Підтягування.;
2. Піднімання тулуба лежачи;
3. Біг на 4827 м ( 3 милі)
Оцінка результатів проводиться по 100-ій таблиці для різних вікових груп.
Бали Підтягування (разів) Піднімання тулуба (разів) Біг 4827 м (хв. і сек.)
100 20 80 18.00
90 18 75 19.40
80 16 70 21.40
70 14 65 23.00
50 10 50 26.20

Оцінка результатів у залежности від віку. Мінімальні вимоги:
Вік (років) Підтягування Піднімання тулуба Біг 3 милі (хв. і сек.) Бали за 3-и вправи. Додаткові бали Загальна кількість балів
30-39 8 40 29.00 84 26 110
40-45 6 35 30.00 78 7 85

Загальна оцінка фізичної придатности:
Вік (років) Незадовільно 3-й клас 2-й клас 1-й клас
30-39 0-109 110-149 150-199 200
40-45 0-84 85-124 125-174 175
Пл. сен. прихильники повинні показати результати 3-го класу і вище, а пл. праці і вище включно повинні завжди здавати на 1-й клас у відповідності зі своєю віковою категорією.

Нормативи ВФВ (Вмілости Фізичної Вправности) для Уладу Пластунів Сеніорів
Варіянт 2
Кандидати на вмілість ВФВ повинні виконати наступні вправи:
Вікова група 30-39 років
• відтискання в упорі лежачи — 45 разів за 2 хвилини;
• піднімання тулуба — 45 разів за 2 хвилини ;
• біг 3218 м — менш 16 хвилин;
• підтягування на поперечині — не менш 6 разів;
Вікова група 40-45 років
• відтискання в упорі лежачи — 40 разів за 2 хвилини;
• піднімання тулуба — 40 разів за 2 хвилини ;
• біг 3218 м — менше 20 хвилин;
• підтягування на поперечині — не менш 5 разів;

Вікова група від 45 років

• відтискання в упорі лежачи — 40 разів за 3 хв ;
• піднімання тулуба — 40 разів за 3 хв;
• біг 3218 м — менше 23 хвилин;
• підтягування на поперечині — не менше 4 разів;

Проект на спеціалізаційну (водну) ВФВ „Школи виживання” для Академії Сеніора
Загальна фізпідготовка:
• відтискання в упорі лежачи — 45 разів за 2 хвилини;
• піднімання тулуба — 45 разів за 2 хвилини ;
• біг 3218 м — менш 20 хвилин;
• підтягування на поперечині — не менш 6 разів;

тест «виживання на воді в бойових умовах», що включає наступне:
• вміти врятувати потопаючого,
• плавання в одязі зі спорядженням на 15 м;
• пірнання на глибину 3 м і звільнення від спорядження;
• падіння у воду з висоти 3 м із спорядженням та зав'язаними очима.

Проект на спеціалізаційну ( зимову лещетарську) ВФВ „Школи виживання” для Академії Сеніора
До лещетарської підготовки входить хода:
• пішки 3 км/годину при глибині сніжного покриву до 30 см,
• на снігоступах 4 км/годину,
• на лижах 5,5 км/годину.
• вивчається буксирування і подолання перешкод,
• хода без палиць,
• їзда на лижах як на санях,
Програма лижної підготовки включає наступні нормативи:
• вимарш 5 км з повним викладенням за 80 хв. на снігоступах;
• 80 кілометровий вимарш по пересічній місцевості за три дні;
• орієнтування по карті.
Приділяється увага сполученню лижної підготовки і виживання. Під час «зимового польового виходу» новачки 2 тижні вчаться виживанню та лижній підготовці.
...............................................................

Журба
Концепція Вишкільного Табору УПС, Лісової Академії та Сеніорської Школи.

Необхідність створення для сеніорів свого Вишкільного Табору є очевидною потребою для багатьох сеніорів в Україні які прийшли до Пласту з громадянства. Ці люди мають звичайно свій життєвий досвід і знання, але вони не мають того чару пластування, яке відбувається в Уладах: новаків, юнаків та старших пластунів. Для цього необхідним є створення таборової атмосфери в колі однолітків, де сеніорів вишколюють сеніори, це принцип самовиховної методи Пласту й Скавтінгу!
На Вишкільному Таборі має бути поданий мінімум практичних навичок, які обіймають в собі три юнацькі етапи пластування. Таким чином сеніор-прихильник та всі інші сеніори матимуть змогу отримати атмосферу таборування, яку ще започаткував сл.п. скавтмайстер Іван Чмола на Соколі. А заразом сеніори не пастимуть задніх в ділянках практичного пластування і матимуть повне моральне право після проходження табору сказати собі:” Так, я можу тепер своїм вихованцям передати своє вміння, а не лише серце, і моя совість пред юнаками буде чистою, бо я можу навчити всього, що від них вимагають пластові приписи!”
Табір для сеніорів на наше преконання є необхідним і зобов’язуючим, щоб скласти Пластову Присягу.
Наступним етапом стане Лісова Академія. Згадайте про Лісову Школу в Уладі Старших Пластунів. І сеніори повинні мати свою Академію. В програму Академії будуть включені:
• основи безпеки проведення таборів, мандрівок,
• моделювання аварійних ситуацій в які людина може потрапити, та виходу з них.
• Також входитиме предмет екстримальної медицини і долікарської допомоги.
• Психологічна поведінка людини в групі в екстримальних ситуаціях.
• Курс виживання включатиме в себе всі географічні зони України: гори, степ, ліс, ріки.
• Виживання в різноманітних умовах під час катастроф, техногенних аварій та інш. ситуацій.
• Також вміння захистити своє життя від злочинців і хуліганів, і захистити своїх вихованців в часі таборування, мандрівок чи в місті.
Академія стане наступним етапом пластування для тих сеніорів, котрі хочуть посвятити свою діяльність в Пласті виховній праці в юнацтві чи новацтві, або інструкторській діяльності в Уладах УПН,УПЮ, УСП, УПС із високим рівнем професіоналізму. Лісова Академія має стати етапом на отримання ступеня (скавтмайстра) сеніора довіри.
Для сеніорів які хочуть працювати на ниві адміністрування в Пласті ми пропонуємо перейти Сеніорську Школу, в якій за допомогою тренінгів та семінарів фахівці-сеніори ділитимуться своїм знанням та вмінням в різноманітних галузях, як-то: журналістиці, менеджменті, вивченні іноземних мов, зв’язками з громадськістю та державними органами тощо.
Таким чином Улад Сеніорів даватиме можливість своєму членству вибирати те місце для реалізації своїх потреб в Пласті, на яке він чи вона здалі й почуваються на своєму місці. Сеніор не має права нічого не робити в Пласті! А тому запропонована самовиховна метода для Уладу без Табору, Академії і Школи не може бути дієвою.
Разом нас багато, нас не подолати!Пора змінити існуючий стан речей!
Все в наших руках і бажанні! Годі скнити від безділля чи зарозумілости!
Почуваймося молодими й повними енергії, щоб старше пластунство з охотою переходило до наступного вікового уладу, як до дієвого, а не до клубу пенсіонерів чи поодиноких виховників-самітників із ентузіазмом, який не підриманий Уладом .

.............................................................
пл.сен.пр. Юрій Гладкий, ВБ.
Про порядок денний 9-го КЗ УПС
Порядок денний:
1. Відкриття з’їзду, обрання головуючого, секретаря, комісій, затвердження порядку денного з’їзду.
8. Обговорення розвитку уладу (1. Проби УПС 2. Кодекс сеніора. 3. Присяга сеніора. 4. ВФВ .5. Вишкільний сеніорський табір „ВиСоТа”. 6. Сеніорська Академія.
7. Школа сеніора. 8. „Слово сеніорату”.9. Сайт УПС. 10. Членські внески.)
Друже В’ячеслав!
Якщо Ти поїдеш на з’їзд УПС то можеш озвучити мою позицію.
Що стосується п.8 можливого порядку денного зїзду. Це буде тільки обговорення чи це буде прийняття рішень??? Якщо прийняття рішень, то так і треба писати. Можна і обговорити, коли нема про що говорити, а приймати неможна.
Проби УПС, Кодекс сеніора, Присяга сеніора, ВФВ. Що до моєї позиції з цих проблем, то я проти. Це все попахує творенням окремої структури в Пласті, не умовним, а цілеспрямованим дробленням єдиної організації на “окремі маленькі князівства”, які з часом захочуть задовільняти свої зростаючі апетити. Результат – розкол і розвал Пласту.
Окремо про присягу – один Пласт- одна присяга. За таким принципом ми створим присяги для всіх уладів. Нізащо не буду складати ще якоїсь присяги в Пласті.
Вишкільний сеніорський табір („ВиСоТа”), Сеніорська Академія, Школа сеніора – це все одне і те ж саме. Чим більше шкіл тим менше результату. Теоретично можна зробити ЛШ для сеньйорів, але це має бути не копія, а школа з урахуванням життєвого досвіду сеньйорів, їх знань життя і т.п. Можливо треба І.Юхновського відправити на такий вишкіл?! Це додаткові навантаження для тих, що і так працюють в Пласті і нічого не змінить для тих, що і так нічого не роблять.
Сайт УПС – якщо хтось має час і бажання ним займатись рівно ж як і Словом сеньйорату – незаперечую.
Членські внески – є єдина система внесків у Пласті і якісь окремі внески в сеньйорат мене не захоплюють. Можна взагалі (до речі згідно чинного законодавства) не числитись ніде в сеньйорах і в той же час бути членом Пласту. А член УПС ще не є членом Пласту!!! Мені вистарчить бути 1/3 частиною молодіжної організації, як особи старшої 28 років або в її інтересах перейти в Пластприят.
................................................................
Іван Вислоцький
ГЕТЬМАН ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ
В ОСВІТЛЕННІ ОЧЕВИДЦІВ
(продовження, початок див. СС ч.5)

ГОЛОСИ-ВІДЗИВИ ВІЙСЬКОВИХ

І

Один із стовпів уенерівщини, а це підполк.М.Середа, в статті „Сторінка з історії визволь-ної боротьби” поміщений у „Літопису Червоної Калини”, ч.34, з 1931 року, каже про працю, тоді ще ґенерала Павла Скоропадського, команданта 1-го Українського Корпусу, таке:
„В курінях розпочато енерґійну працю, що мала подвійне завдання: 1 – військового виховання й 2 – піднесення загальної освіти. Щодня верхи на коні простував від полку до полку ґенерал Скоропадський, а за ним маячила кремезна постать ґенерала Гандзюка з грушевою палицею в руках. Місяць, другий і 34-го корпусу (1-го Українського – прим. І.В.) не можна було пізнати: дисципліна, порядок, національна свідомість і це в той час, коли за межами Корпусу шаліла та кріпла більшовицька заверуха”.
Отже, вороги Гетьмана каже виразно, що в корпусі пізнішого Гетьмана кріпла національ-на свідомість, дисципліна і порядок тоді, як поза Корпусом шаліла большевицька заверуха – анархія.
Чи москаль старався б тоді, в часі, коли саме Центральна Рада не бажала мати реґулярну армію й непоборимі перепони ставила самочинно формуючимся українським полкам (полки Богданівський, Полуботківський і ін.), про національно свідоме українське військо?
А цікаво, що тоді робили соціялісти? Винниченко, - що про нього уенерівці дотепер лихо-го слова не сказали, - писав тоді в своїй ґазеті, орґані української соціял-демократичної партії, таке:
„Замиготіли в очах жупани, кунтуші, булави, запахло димом гармат, свіжою кровю, гнилим трупом. – Не своєї армії нам соціял-демократам і всім щирим демократам треба, а знищення всяких постійних армій”.
І ця людина – Винниченко – й його однодумці-уенерівці, мають право себе називати укра-їнцями, а Особу, що їй дійсно лежала на душі орґанізація „дисциплінованої й національно-свідомої” армії – Гетьмана – називати москалем? Себе називати самостійниками, а Гетьмана „єдіно-нєдєлімцем”?
Яких старшин-співорґанізаторів вибрав собі тоді ще ґенерал Павло Сскоропадський? – Про це пише автор, полк. М.Середа, в цій же статті:
„Ґенерал-лейтенант Скоропадський українізуючи 34-й арм. Корпус мав під рукою командний склад який з честю виконав завдання що їх доручила майбутньому гетьманові Центральна Рада”.
„Його начальник штабу, ґенерал-хорунжий Сафонів старшина з певним бойовим стажем орґані-заторським і адміністративним хистом, людина незвичайної енерґії, направду був правою рукою Скоропадськог в справі українізації Корпусу”.
„...відважною працею і смертю мученика він набув святі права, аби бути записаним на сторінки нашої визвольної історії”.
„Командант дивізії ґенер.-хор. Мандзюк був правдивим сином українського народу”.
Це ґенерал Гандзюк рішив:
„Хай дідько боронить московський фронт, а ми будемо боронити Україну. Він наказав Капустянському в порозумінні з полковими радами скласти проєкт наступу на Київ”.
Начальник штабу дивізії ґен. Гандзюка був ґенер.-хор. Капустянський – відомий і знаний.
„Командантами полків Скоропадський призначив старшин, які до кінця свого життя, або до евакуації за Збруч, не покинули зброї навіть у найжахливіші менти вихвольної боротьби. То були: ґен. Никонів, на останній посаді командуючий запасовими військами У.Н.Р.; другий, командант полку полковник Масаттинів, мав пращура татарина Масаг-Огли. Незадовго до своєї смерти на еміґрації він казав:
- „Своєю бойовою працею за визвольні змагання України я виправив помилки своїх прадідів, які добре таки допекли Низовій Запорожській старшині”.
„Полковник Порохівський і Маєвський, що нині перебувають на чужині, досить відомі з преси нашому суспільству”.
„Корпусним лікарем був д-р Дайн – запеклий націоналіст, енерґійний робітник”.
Таких старшин вибирав Павло Скоропадський будучи командантом 1-го Українського Корпусу! Його називають москалем?! – русофілом?! – „єдіно-нєдєлімцем”?! – Мав стреміти до поневолення України?! А ці, що кричали „Україні не треба війська” – це державники-само-стійники?!

ІІ

Маємо другий примір праці Гетьмана Скоропадського, а це, коли соціялістична Цент-ральна Рада унеможливила існування 1-му Українському Корпусові залишивши його без теп-лого одіння на зиму, без харчів і грошей, коли пізніше Гетьман побачив, що це діється зза ньо-го, то покинув Корпус і взявся за другу працю орґанізовання української збройної сили, Віль-ного Козацтва. Ціла Україна покривається сіткою орґанізованих козацьких сотень і курінів Вільного Козацтва. Тисячі свідомого селянства вступають туди добровільно, а Загальні Збори Вільного Козацтва – 200 делєґатів від 200 відділв – сотень і курінів – вибирають одноголосно, крім одного голосу, ґенерала Павла Скоропадського своїм Гол. Отаманом (В.Юрченко, с-р., „Шляхами на Соловки”).
Так відносилися делєґати Вільного Козацтва до Особи Павла Скоропадського.
Знаємо добре, як віднісся до Особи Гетьмана значно пізніше невтомний пропаґатор творення рідної армії, М.Міхновський і його співробітники.

ІІІ

Відношення Гетьмана Павла Скоропадського до Січового Стрілецтва подають нам орґанізатори повстання проти Гетьмана – автори історії Січового Стрілецтва „Золотих Воріт” на стор. 89 наступне:
„Командир Січового Стрілецтва заручився дозволом „Національного Союзу”, обєднання майже всіх українських політичних партій, національно-політичного Центру Наддніпрянщини, та почав заходи перед Гетьманом та його урядом”.
Розходилося про дозвіл Гетьмана на нове зформування Січового Стрілецтва. Автори по-миляються називаючи „Національний Союз” центром національно-політичним. „Національ-ний Союз” був центром соціялістичних партій. Головою „Національного Союзу”, а властиво Союзу інтернаціональних-соціялістичних партій – був знаний Винниченко, інтернаціоналіст, а не націоналіст.
Дальше „Золоті Ворота” подають:
„Ці заходи натрапили на прихильність Гетьмана, бо для збільшення особистого його значіння в державі, йому важно було мати під рукою реальні сили, якими можна б було противажити московський безкон-куренційний натиск. Стрілецькі заходи знайшли підтримку тих членів уряду, м.і. міністра військових справ Рогози та одиниць із найблищого оточення Павла Скоропадського, яким залежало на тому, щоб під непере-можним натиском московських реакційних кол не впала українська державність. Проти формування Січового Стрілецтва рішуче заявився премєр-міністер Ф. Лизогуб, який страшив Гетьмана, що Січові Стрільці його повалять, та цілком змосковлений гетьманський Ґенеральний Штаб за виїмком його оперативної частини (отже не ввесь змосковлений! – прим. І.В.), в якім працювали такі українські патріоти-державники, як Василь Тютюник і О.Мишковський. Але українські впливи на Гетьмана перемогли і до нього була покликана делєґація Стрілецької Ради, щоб офіційно попрохала дозволу на віднову Січового Стрілецтва. Стрілецька делєґація в складі Е.Коновальця, А.Мельника, М.Матчака й В.Кучабського в довшій отвертій розмові, в якій звертала увагу на лиха в Українській Державі, виразно заявила, що Січове Стрілецтво досі стояло й завше в майбутності стоятиме на плятформі української державности і що воно проти всякого виступить, хто її валив би. Розмовою і заявою Стрілецької делєґації Гетьман Павло Скоропадський був задоволений і 23 серпня 1918 року видав наказ про формування „Окремого Загону Січових Стрільців”.
Отже Гетьман Скоропадський знав наміри Січового Стрілецтва, що воно виступить проти всякого, хто валив би українську державність, - і проти московських інтриґ таки дозволив на його формування!
На заяву Стрілецької делєґації відповів Гетьман, про що мовчать автори „Золотих Воріт”, словами, що вважає Січових Стрільців:
„одною з перших, справжніх, збройних, вповні обєднаних одиниць, на які можна буде напевно покладатися”.
А дальше бажав Гетьман Січовим Стрільцям, щоб їх
„полк якнайскоріше почав свою плодотворчу працю коло зміцнення основ Української Держави”.
Тепер конечно треба порівняти довгі заходи Січового Стрілецтва в 1917 році перед Цент-ральною Радою, щоб одержати дозвіл на формування (наказ Ґенер. Військового Секретаріяту Центр. Ради, що забороняв приймати галичан до українських військ) та публично зажадати від орґанізаторів, щоб оголосили, що вони вислухали від можновладців-соціялістів, - зо словами й ділом Гетьмана. Чи москаль, русофіл-єдінонєдєлімец, яким окричали соціялісти Гетьмана, ви-дав би дозвіл на формування Січового Стрілецтва?
У калєндарі „Український Інвалід” на рік 1937, у статті Д.Кренжаловського, старшини Начальної Команди УГА, під наг. „Перший Летунський Полк УГА” читаємо про засновання летунства УГА. Д.Кренжаловський пише, що він, згідно з дорученням орґанізаторів перевороту 1.ХІ.1918 року, виїхав в Україну до Києва, щоб вивідати, чи уряд Гетьмана Скоропадського не допоміг би заснованню Летунства УГА. Автор пише:
„У Києві я зайшов до свого знайомого, директора держ. театру, Миколи Садовського й розказав йому причину мого приїзду. Він пішов зо мною до міністра закордонних справ п.Д.Дорошенка, а той завів нас до Гетьмана. Гетьман вислухав нашого прохання й приобіцяв зробити все, що тільки буде в його силі, бо ... „це загально-українська справа” (слова Гетьмана)”.
„Кілька днів по цій розмові зголосився в мене полк. Борис Губер і заявив, що він з наказу Гетьмана перелетить з Одеси з одною (летунською) сотнею до Шатави, біля Камянця Подільського й там буде очікувати дальших наказів зо Львова”.
„В перших днях грудня 1918 року” (отже вже по проголошенні „федерації” й по вибуху проти-гетьманського повстання – прим. І.В.) „зголосився до служби в Начальній Команді полк. Б.Губер зі 6 старшинами: полк. кн. Кануковим, хор. Хазбулат-Кануковим, пор. Шеремецінським, сотн. Євським і сотн. Булатовим, 6 підстаршинами й 9 стрільцями”.
Гетьман не вжив тієї сотні проти повстанців, що повстали проти Нього! А це з другої сторони є доказ того, що основатель Летунства УГА є не хто інший, а Гетьман Павло Скоро-падський.
І тут таксамо, як у 1-м Українськім Корпусі, старшини Летунської Сотні, присланої Геть-маном до УГА, в більшости навіть неукраїнці, виказалися вірними українській справі – бо більшість з них знайшли геройську смерть у рядах УГА.
Якже ж відмінно заховувалися військові відділи придніпрянські, що їх вибрала й присла-ла до УГА Директорія! Ці відділи в більшости розліталися ще подорозі до Галичини, а в Гали-чині їх поведення було сумне, загалові знане й тому краще про нього не згадувати.

V

Повище подана поміч Гетьмана Павла Скоропадського для УГА не є одинока.
О.Кузьма в великій своїй праці-книзі „Листопадові Дні” подає, що Гетьман Павло Скоро-падський вислав для УГА кілька мільйонів готівки й кількадесять вагонів військового майна, а між ними вагони з цукром – найціннішу того часу валюту.

VI

Одиноке з найбільш державно-творчих потягнень Гетьмана, що мало основне значення для уґрунтовання фундаментів Української Держави, було відновлення історичного козацького стану в Україні. Це наймаркантніше виявляє стремління Гетьмана Павла дати Україні тривалі підстави національної Української Держави, опертої на історичнім нашім козацтві, на тради-ції.
Вільне Козацтво – цей стихійний зрив нашого селянства для забезпечення своєї держави перед Москвою, що в короткім часі, по розвалі першого народнього зриву до творення укра-їнської постійної армії, що його спричинили наші соціялісти, яким постійної армії не треба було, - Центральна Рада розвязала по селах і донищила „реформою”.
По містах, що були чужонаціональні, або винародовлені, Центральна Рада Вільне Коза-цтво залишила, але підчинила його під керму соціялістичних партій.
Гетьман Павло Скоропадський відновив те козацтво, але вже в тривких основах, тради-ційних, старого козацтва. За місяць по обнятті влади, Гетьман у відручнім письмі в тій справі, зверненім до Військового міністерства, дня 2.VI.1918, пише:
„Історичні хвилі боротьби України за свою незалежність і державність завжди виносили на арену цеї боротьби кращих синів України. Так сталося і в той час, коли Україна по 250 роках недержавности стала вільною країною. Бажаючи закріпити цю волю й незалежність України, кращі кола українського громадянства, спираючись на стародавні традиції предків наших, запорожців, знову видвигнули клич Козаччини й почали гуртуватись. Під цю хвилю національного руху я був обібраний Отаманом Вільного Козацького Війська, яке підчас боротьби з ворогами України, щиро й отверто йшло в бій проти них... Бачучи щирість козаків і їхню національну свідомість, я нераз звертав увагу тодішнього Уряду (цебто Центральної Ради) на те, що козацтво може стати сталою армією своєї Вітчини. Але Центральна Рада поставилася вороже до нашого національного руху і замість підтримати нас козаків, утискала нас – та у своїй рідній стороні ми, нащадки славного козацького стану й вірні сини свого краю, були писанками в ній”.
„Але я твердо й непохитно стояв на своїй меті будування велико-козацької України і її національного війська, яке тільки одне й може бути її оборонцем. Я щиро вірив і вірю, що дорогі мойому серцю козаки не будуть зрадниками своєї Вітчини. І ось тепер, коли я став Гетьманом Всієї України, Я вирішив прийняти всі заходи до того, щоб Козаччина, в яку ввійде цвіт української людности, стала дійсно провідником національної ідеї і великим кадром будучої Української Козацької Армії”.
Закінчення цього письма, це наказ Гетьмана військовому міністрові почати всі заходи для орґанізації Козаччини. Коли ці заходи й приготовлення до віднови козацтва закінчились у приспішеному темпі, бо вже протягом трьох місяців, то Гетьман відновив козацтво універ-салом 16.Х.1918 року. Між іншим в Універсалі цім Гетьман каже таке:
„Великий Народе Український!
Ти бачиш тепер, що настав той щасливий час, коли думки Твої і мрії, які глибоко сиділи в серці кожного щирого сина України, перетворюються в дійсність”.
„... Велика історія України й лицарської слави козачої, яка така близька Тобі, Народе Український, і про яку так щиро співає у своїх думах Незабутний Співець України, будуть міцною підставою, щоб зацвіла знову велика, багата Україна під захистом рідного Козацтва...”
„Хай тіни великих предків наших дадуть усім нам міць і силу правдиво й чесно виконати те завдання, яке тепер стоїть перед Нами і Державою Українською”.
Д-р Льонгин Цегельський, знаний нам політичний і суспільний діяч, у своїй праці-книжечці „Недавня Гетьманщина” (Чікаґо), стор.52, каже:
Для всякого з того ясно, що Гетьман відновляв Козаччину як найпевніше забороло української незалежности. Він бачив, що на зденаціоналізовані та збольшевичені міста не можна було числити, - ні на темне бідніше селянство збаламучене хлополапством большевиків та своїх ес-ерів (соціялістів-революціонерів). І Він бачив вірно – бо історія доказала, куди завела Україну Директорія, що бажала опертися на збунтованій черні. Ся чернь потягнула туди. куди тягла чернь за Виговського, Мазепи, себто до Москви. Натомість Гетьман ідучи слідами великих гетьманів, бажав опертись на свідому козацьку верству, що мала бути українською державною міліцією”.
„Але соціялістичні противники Гетьмана і цей розумний та патріотичний плян зачислили до його смертельних гріхів. Українські соціялістичні й так звані „поступові” ґазети окричали цей плян „реакційним”, „ворожим робочому народові” і т. под. Оцим соціялістичним недорікам дорожчі були інтереси міжнароднього пролєтаріяту (московсько-жидівського, мійського в Україні – І.В.) аніж інтереси дійсного населення України і її найліпших кляс, козацтва й селянства-господарів”.
„А одначе сьогодня кожний щирий Українець самостійник мусить лише жаліти, що Гетьман немав уже часу перевести цей здоровий плян. Самі свої руїнники не дали доконати цего. І Гетьмана завалили і самі пропали і Україну зруйнували!”

VII

Полковник Січових Стрільців Василь Кучабський у статті „Зовнішно-політичне поло-ження обєднаних українських армій у „Чотирокутнику Смерти”, в липні-серпні 1919 року, по-міщеній в „Літопису Черв. Калини”, каже:
„Це правда, що наддніпрянська революційна опозиція на підложу майже цілковитого браку якогось консервативного табору в українськім національнім русі все більше заганяла Гетьманщину на нещастя України в руки цієї безтактовної визиваючої „всеросійської реакції”, так що вина за пізнішу остаточну (? – прим. І.В.) русифікацію Гетьманщини включно з її федеративним актом з 15 листопада 1918 лягла на само таки українське громадянство”.
Автор повищих стрічок правду каже, але помиляється глибоко в своїм твердженні про „остаточну русифікацію”. Знаємо добре, що були українські міністри – як от Дорошенко, та довгий ряд українців-військових старшин у „Гетьманщині” аж до дня її упадку.

ЗАВВАГА:

Чомусь усі автори висказуючи свої спостереження оминають один незаперечний факт, що в Україні доби Гетьмана Павла Скоропадського, фактично влада була в руках командування німецьких військ. Це знаний факт, що ніодне іменовання міністра, вищого урядовця чи вій-ськового команданта, не могло доконатися без апробати німецького посла й німецького коман-дування. Що ж говорити про ріжного рода політичні потягнення. Так, завдяки стороненню українських кол від німців, московські кола мали вільне поле для попису й інтриґ. Німці, в дуже короткім часі зорєнтувалися в нездарности влади Центральної Ради й її уряду в будів-ництві Української Держави. Факт, що міністер Центральної Ради Жуковський орґанізував про-ти німців повстання, відштовхнув німців остаточно від українських кол – і відкрив дорогу до німецького командування москалям. Належало б вияснити, прослідити цю ділянку – бо Геть-ман Павло Скоропадський, на жаль, із зрозумілих причин мовчить і буде мовчати.
По видачі Гетьманом наказу про формування Січового Стрілецтва в Білій Церкві, німе-цьке командування арештувало в Києві не лише відділ Січових Стрільців, постачання, вербун-кове бюро, кількох старшин, але й самого командира Січових Стрільців. Звільнено всіх з ареш-ту аж на інтервенцію самого військового міністра і Гетьмана. Цю ділянку належало б просліди-ти, а многі закиди під адресою Гетьмана могли б бути спрямовані на властиву адресу – особ-ливо ті, що ними вказується на посилення московських впливів у влади.
Полк.В.Кучабський може багато сказати в цім напрямі – та на жаль, перебуваючи в Німеччині, мовчить також.

VIII

Мало знаний є факт, що ґенерал Мирон Тарнавський, б. Нач. Вожд УГА, перебуваючи наприкінці квітня 1918 року в Києві як австрійський старшина, в дні, коли командування Січового Стрілецтва рішало – визнати владу Гетьмана чи ні, явився в командира Січового Стрілецтва з порадою: визнати владу Гетьмана і стати збройною частиною Української Армії.
Січово-стрілецьке командування вагалося і врешті підо впливом рішення Стрілецької Ра-ди, яка позіставала завжди в зносинах із соціялістичними партіями Придніпрянщини, поста-новило не визнавати Гетьмана, а зложити зброю й розійтися. Стрілецька Рада вище поставила вірність уже не існуючому соціялістичному урядові, як Українській Державі – вище соціяліс-тичні партії й їх інтереси, як добро Української Держави й цілого Народа.
Нічим не можна оправдати того фатального рішення Стрілецької Ради, яким столицю України й її новий уряд позбавлено одинокої більшох національної військової частини – Січово-Стрілецького полку, що числив 3,000 бойовиків. А вже найменше може задоволити твердження соціялістів, що новий уряд опирався на чужій, німецькій збройній силі, бо ця сама сила привела владу Центральної Ради на Україну і на тій владі Центральна Рада ввесь час опиралася.
Січове стрілецтво в своїй масі не було протигетьманське. Таким стало воно аж по акті федерації – зручно, майстерно використанім соціялістичною пропаґандою. Виною гетьман-ської влади був один факт – що ніколи не розяснено нам, Січовим Стрільцям, соціялістичних крутійств; не було контр-пропаґанди.
В часі проти-гетьманського перевороту, в кінці квітня, вже були численні голоси січово-стрілецьких старшин за визнанням гетьманської влади. Уже при голосуванні старшин, чи визнати Гетьмана, про що не мовчать автори „Золотих Воріт”, дня 30.ІV.1918 року в Луцьких касарнях, були голоси за визнанням Гетьмана.
Що Січові Стрільці не були в масі своїй протигетьманськи наставлені свідчить факт, що сьогодні ряд б. січово-стрілецьких старшин, а між ними й вищі ранґою, є сторонники Гетьмана Павла Скоропадського, До цего спричинилося запізнанняся з дійсною державно-творчою пра-цею Гетьмана і працею соціялістичних партій та аналіза всіх подій в Україні в роках Великого Зриву.
Не є ми, б. січово-стрілецькі старшини, одинокі гетьманці з б. борців за Батьківщину. Зо старшин армії У.Н.Р. старшини Запоріжського Корпусу – найкращої частини армії України, найбільше боєздатної, найстаршої, що зорґанізовані в „Товариствіі Запорожців” в числі кілька-сот членів старшин і козаків – є в значнім числі орґанізаційно звязані з Гетьманом Павлом Скоропадським.
Не від речі буде спімнути й о тім факті, що в осені 1919 року, коли д-р Петрушевич неочі-кувано покинув УГА, то не тільки в бриґадах, але й у корпусах, зокрема в ІІІ-м і в самій Началь-ній Команді, обговорювано покликання Гетьмана Павла Скоропадського в Україну й визнання його влади та підчиненняся йому. Зокрема, коли надійшла конкретна вістка, що Петлюра переговорює з Польщею, цей плян був напередодні реалізації. Були вже намічені посли-курі-єри до Німеччини, де Гетьман перебував. Скорі події, повальний тиф в УГА, неможливість ви-їзду послів за границю та політичні пляни шефа штабу Начальної Команди ґен. Ціріца, - уне-можливили переведення задуманого пляну в життя.
Однако ж ряд б. старшин УГА. гетьманців-сторонників Гетьмана Павла Скоропадського є довгий і росте.
(продовження в СС ч. 7)
............................................................
“Cлово сеніорату” — видання Крайової булави УПС Пласту НСОУ.
Склад редакційної групи: головний редактор пл. сен. пр. Олег Климчук, ЧК, відповідальні за випуск: пл. сен. пр. Володимир Скоробський,ДК , пл. сен. о. Сергій Прудко, ДК.
Вимоги до матеріалів: приймаються інформаційні та дискусійні матеріали про діяльність уладу й Пласту в цілому. Матеріали мають містити назву, текст, підпис (посаду або пластовий ступінь, ім’я та прізвище, курінь автора). Рукописи не рецензуються й не повертаються. Редакція залишає за собою право редагувати й скорочувати надіслані тексти. Листування з авторами й читачами ведеться на сторінках газети. Відповідальність за точність назв і дат несе автор. В електронному форматі матеріали подаються на адресу
oleh klymchuk olehklymchuk@hotmail.com , в друкованому: а.с. 101, м.Вишгород, 07300